Перейти до основного вмісту

Автор: med1

19.03.2026 медичні працівники КНП «Міська поліклініка №3» ХМР взяли участь в комунікаційних заходах з внутрішньо переміщеними особами

19.03.2026 медичні працівники КНП «Міська поліклініка №3» ХМР взяли участь в комунікаційних заходах з внутрішньо переміщеними особами, які тимчасово проживають у гуртожитку Харківського державного професійного коледжу ім. В.І. Вернадського за адресою: пров. Сергія Єфремова, буд. 2а.
У заході взяли участь 2 лікарі-терапевти та 3 медичні сестри поліклініки.
У гуртожитку мешкає близько 200 осіб, значна частина яких знаходиться під наглядом лікарів КНП “Міська поліклініка №3” ХМР та уклали з ними декларації раніше. Під час заходу медиками було проведено:
– вакцинацію проти дифтерії та правця (згідно з календарем щеплень);
– профілактичні огляди , зокрема: ЕКГ, вимірювання артеріального тиску, рівня глюкози у крові, сатурації киснем, індексу маси тіла;
-консультація психолога та психотерапевта.
Особливу увагу приділено профілактиці туберкульозу, яка є надзвичайно актуальною проблемою, особливо в умовах повномасштабного вторгнення.
Усім, хто потребував подальшого лікування або дообстеження, було призначено лікування, проведена корекція попередньо призначеного лікування та виписані електронні рецепти за програмою «Доступні ліки». Також пацієнтам видані направлення до лікарів КНП “Міська поліклініка №3” ХМР для подальшого обстеження, укладання декларацій для повного обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Також проведено санітарно-просвітницьку роботу:
– мешканцям гуртожитку надали інформацію про профілактику туберкульозу, раку молочної залози, шийки матки, передміхурової залози;
– проведені бесіди з приводу профілактики інфекційних захворювань, отруєнь, профілактика педикульозу.
Роз’яснено порядок звернення до лікаря з приводу декларування та доступ до безоплатних медичних послуг.
Для подальшої співпраці були надані контактні номера телефонів лікарів поліклініки.

24 березня 2026 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом

Щорічно 24 березня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом, який покликаний підвищити обізнаність громадськості про руйнівні медичні, соціальні та економічні наслідки туберкульозу та активізувати зусилля з припинення глобальної епідемії цього захворювання.  

Туберкульоз (ТБ) залишається однією з найсмертоносніших інфекційних хвороб у світі. Однак йому можна запобігти та вилікувати. Цьогорічне гасло Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом  – «Так! Ми можемо подолати туберкульоз. Лідерство – за державою, сила в громадах» – це сміливий заклик до дії та послання надії, яке стверджує, що можливо повернутися на правильний шлях і переломити епідемію туберкульозу, навіть у складних глобальних умовах. Завдяки рішучому лідерству країн, збільшенню внутрішніх та міжнародних інвестицій, швидкому впровадженню нових рекомендацій та інновацій ВООЗ, прискореним діям та тісній міжсекторальній співпраці, подолання туберкульозу – це не просто прагнення – це досяжна справа.

Туберкульоз залишається основною причиною смерті від інфекційних захворювань у світі. Кожен день близько у 28 000 чоловік діагностують туберкульоз, а 4000 чоловік вмирають від цього захворювання. З 2000 року завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано близько 63 мільйонів життів, а показники смертності від цього захворювання знизилися на 42%.

За 2025 рік у м. Харкові виявлено 487 випадків туберкульозу(захворюваність 34,7 на 100тис . населення), з них 456 випадків захворювання на туберкульоз легень – захворюваність склала 32,5 на 100 тис. населення (в 2024 році зареєстровано 546 випадків туберкульозу легень – захворюваність 38,6 на 100 тис.населення). Серед виявлених хворих: у 347 спостерігалося виділення МБТ (в 2024 р. таких хворих виявлено 377).  

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком специфічного запалення в органах, головним чином, в легенях.

Основним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє з мокротинням мікобактерії. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Такі шляхи передачі інфекції як аліментарний (через травний тракт), контактний (через кон’юнктиву ока), внутрішньоутробне зараження  можливі, однак зустрічаються вкрай рідко.

    До факторів, що сприяють захворюванню на туберкульоз відносять: контакт з хворими на туберкульоз людиною або твариною; наявність соціальної дезадаптації;  незадовільні умови праці та побуту; неповноцінне харчування; алкоголізм;  тютюнопаління;  наркоманію;  ВІЛ-інфекцію; наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, хронічні неспецифічні хвороби легенів, імунодефіцитні захворювання).

Найчастіше туберкульозний процесс локалізується в органах дихання, однак частота позалегеневих локалізацій специфічного ураження (кістки, суглоби, сечостатеві органи, очі, мозкові оболонки, лімфатичні вузли та ін.) в останні роки продовжує збільшуватися.

Туберкульоз легенів може тривалий час протікати безсимптомно або малосимптомно і виявлятися випадково при проведенні флюорографії або рентгенографії грудної клітини. У випадках, коли туберкульоз проявляється клінічно, зазвичай найпершими симптомами виступають неспецифічні прояви інтоксикації: слабкість, блідість, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, зниження або відсутність апетиту; субфебрильна температура (близько 37,0°C – 38,0°С), пітливість, особливо турбує хворого ночами, схуднення. З розвитком захворювання приєднуються симптоми з боку ураженого органу. При туберкульозі легенів – це кашель з мокротою або без, що триває не менше 3-х тижнів, хрипи в легенях, іноді утруднення дихання або біль у грудній клітці, кровохаркання.

При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря!

Основні методи діагностики туберкульозу включають в себе:

 – мікробіологічні методи – бактеріоскопічне (мікроскопія), культуральне дослідження (посів), імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція.

 – рентгенологічна діагностика (рентгенографія, флюорографія, томографія);

 – туберкулінодіагностика.

У сучасному комплексному лікуванні хворого на туберкульоз вирішальне значення належить антибактеріальній терапії, яка дозволяє:

 – вилікувати хворого з найменшими змінами його звичного способу життя, запобігти великому ураженню легень з подальшими ускладненнями, а також не допустити рецидиву хвороби;

 – запобігти розвитку медикаментозно-резистентних штамів мікобактерій туберкульозу, які суттєво ускладнюють подальше лікування.

Основними заходами, здатними попередити поширення туберкульозу, є: організація раннього виявлення хворих (туберкулінодіагностика у дітей і флюорографічне обстеження у дорослих), імунізація дитячого населення (новонароджених щеплюють БЦЖ або БЦЖ-М в перші дні життя в пологовому будинку), ефективне лікування хворих, проведення протиепідемічних заходів в епідемічних осередках туберкульозу за місцем проживання або роботи.

Слід пам’ятати, що відмова від обстеження призводить до зараження оточуючих, виявлення вже важких, деструктивних форм захворювання, які лікуються роками і можуть закінчуватися інвалідністю та навіть смертю хворого, тоді як своєчасно виявлений туберкульоз може бути успішно вилікуваний.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога хворим на туберкульоз надається в КНП ХОР «Обласний фтизіопульмонологічний центр», розташованому за адресою: вул. Ньютона, 145.

Туберкульоз: факти про захворювання, його симптоми, діагностика й лікування

Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis). 

Основним шляхом його передавання є аерогенний, переважно від людини з бактеріальною формою легеневого ТБ. Як це відбувається? Під час кашлю, чхання, розмови чи співу в повітря потрапляють інфекційні частинки виділень з нижніх дихальних шляхів, у яких зосереджені мікобактерії туберкульозу (МБТ). Ризик проникнення МБТ у легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок у повітрі й тривалості вдихання зараженого повітря.

У разі потрапляння мікобактерії в організм людини туберкульоз найчастіше не розвивається через реакцію імунної системи, та коли ця реакція слабка, розвивається активне захворювання.

Симптоми туберкульозу:

  • кашель понад 2 тижні;
  • підвищена температура тіла понад 7 днів;
  • утруднене дихання;
  • біль у грудях;
  • поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
  • постійна слабкість;
  • підвищена пітливість, особливо вночі;
  • кровохаркання.

Хто може захворіти на туберкульоз?

На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі групи людей мають вищий ризик захворювання:

  • особи, які перебувають у постійному контакті з людиною, хворою на туберкульоз;
  • люди, які живуть з ВІЛ та хворі на СНІД;
  • люди, які вживають наркотики, алкоголь та тютюн;
  • люди з ослабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, поганих умов життя або хронічних хвороб;
  • діти, оскільки їхня імунна система не сформована;
  • літні люди через послаблення їхньої імунної системи.

Резистентні форми ТБ частіше бувають у людей, які:

  • не приймають протитуберкульозні препарати регулярно;
  • не приймають всі препарати, які рекомендував лікар;
  • мали контакти з людьми, хворим на резистентні форми туберкульозу.

Діагностика ТБ

Для діагностики ТБ сімейний лікар проводить скринінг та опитування (https://tbtest.phc.org.ua/), оцінює ризик захворювання, за результатами у разі необхідності скеровує на обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу на молекулярно-генетичній системі та радіологічне обстеження. За необхідності скеровує на дообстеження до фтизіатра. Діагноз встановлює фтизіатр.

Наголосимо, що необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар. Пацієнтам, у яких немає підозри на ТБ, які не входять до груп ризику, не потрібно щорічне флюорографічне обстеження!

Необхідність додаткового обстеження — бронхоскопію, комп’ютерну томографію тощо — визначає фтизіатр.

Звертаємо увагу, що комп’ютерна томографія для діагностики туберкульозу — безоплатна.

Лікування від туберкульозу

Є спеціальні протитуберкульозні препарати, курс лікування якими триває від кількох місяців.

В Україні лікують за сучасними Стандартами медичної допомоги при туберкульозі, що ґрунтуються на доказах та відповідають рекомендаціям ВООЗ.

Так, в Україні з 2022 року почали застосовувати режим BPaL — новітню схему лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Тривалість лікування у разі застосування такої схеми скорочується майже втричі: 6–9 місяців проти 18–24 місяців.

Найголовніше під час лікування — суворо дотримуватися усіх призначень та рекомендацій лікаря та в жодному випадку не переривати розпочате лікування.

Крім того, лікування необхідно розпочинати якомога раніше, щоб швидше і легше досягти результату.

Лікування залежно від стану пацієнта може бути амбулаторним або стаціонарним.  За першого варіанту людина, хвора на туберкульоз, отримує препарати за місцем лікування. У такому разі пацієнт може бути поруч із сім’єю, в деяких випадках може продовжувати працювати.

В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безоплатне!

І наостанок акцентуємо, що туберкульоз — виліковне захворювання, успіх залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.

Інфобокс: взаємодія зі звільненими з полону

Міністерством у справах ветеранів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативи Першої леді Олени Зеленської розроблено та презентовано інфобокс щодо взаємодії з людьми, які пережили полон, тортури, ізоляцію та сексуальне насильство.

Інфобокс на платформі “Ти як?” ознайомитись .

Перейти до вмісту